Claretian University Foundation

У місті Кібдо (Чоко) у 1995 році існувала група вчителів, які бажали отримати кваліфікацію в релігійній зоні. Вони мусили викладати уроки релігії, і вони почувались недостатньо підготовленими. У ті ж дні деякі кларети (священики та миряни) були твердо налаштовані розпочати в місті Кібдо щось подібне до біблійного руху, який почав розкривати нову християнську свідомість у міській місцевості, більш критичну свідомість свого християнства.

Викладачі, зіткнувшись з необхідністю дати кваліфіковану відповідь, наполягали на тому, щоб місіонери-кларети в Кібдо організували з ними якесь дистанційне вивчення Біблії, яке мало б визнати університет. Необхідна кількість студентів-кларетианських місіонерів для початку необхідних процедур для цього досвіду формування становила 15 осіб. Реакція викладачів перевищила запитувану цифру, досягнувши початкової кількості 50 і більше зацікавлених учнів. Потреба населення у підготовці кадрів, яка вже на якісному університетському рівні, вимагала звернення за підтримкою до іншого освітнього досвіду.

Вони звернулися до Латиноамериканського біблійного університету Сан-Хосе, Коста-Ріка, установи, яка із задоволенням прийняла цю пропозицію. Складність цієї підтримки полягала в очевидних процедурах, які передбачали те, що всі університетські документи мали проходити через посольства. Тоді вдалися до колумбійських університетів, які мали деякі академічні програми, подібні до тих, що пропонували кларетичні місіонери.

Так відвідували університети Антіокії, Боліваріани, Католіки де Орієнте, Маріани де Пасто та Антоніо Наріньо, з якими не вдалося домовитись з різних причин: або їм не було цікаво, або їм було незрозуміло проект, або The Chocó не залучив їх, або низька економічна винагорода не мотивувала їх. У процесі пошуку міжвідомчої підтримки нарешті зв’язалася з Корпорацією університету Ласалліана, з якою завдяки посередництву брата Умберто Мурілло було укладено угоду, спочатку на чотири роки, яка була доопрацьована достроково. Після цього досвіду було підписано угоду з Фондом університету імені Луїса Аміго, яка залишається чинною на сьогоднішній день.