Магістр ветеринарної медицини

Цілі програми:

Мета інтегрованої магістерської програми у галузі ветеринарії забезпечить випускників:

знати біологічні особливості тварин та їх застосування на практиці;

знати хвороби тварин та відповідні біологічні особливості: етіологію, патогенез та їх клінічні прояви;

знати і використовувати методи, засоби та принципи діагностики, лікування та профілактики різних захворювань тварин;

вміти виконувати діагностичні маніпуляції та користуватися відповідними пристроями;

вміти проводити хірургічні маніпуляції;

знати біотехнологію розведення тварин та методи штучного запліднення;

знати групи фармацевтичних препаратів, механізм їх дії та особливості застосування;

знати профілактичні принципи, засоби та дії проти інфекційних хвороб;

знати питання тваринництва, тваринництва та харчування селекції;

знати особливості ветеринарно-санітарних експертиз продуктів тваринного походження та бути в курсі питань, що стосуються безпеки харчових продуктів;

бути в курсі ветеринарного законодавства та володіти навичками професійної етики;

знати, як використовувати біомедичні принципи в клінічних та наукових дослідженнях.

Для досягнення вищезазначених цілей інтегрована магістерська програма з ветеринарії зосереджується на правильному плануванні та здійсненні теоретичного та практичного навчання. Це передбачає реалізацію практики паралельно з теоретичним вивченням предметів. Студенти будуть займатись інтерактивним навчанням та використовувати свої знання для виконання різноманітних практичних завдань. Це сприятиме розвитку практичних навичок (клінічних, виробничих та наукових досліджень) студентів та вивченню предметів, охоплених Програмою, що призведе до пропозиції ринку праці компетентними та кваліфікованими спеціалістами. Крім того, Програма дасть випускникам хорошу базу для навчання в докторських програмах та розвитку можливої наукової кар'єри.

Варіанти кар'єри:

Випускники інтегрованої магістерської програми ветеринарної медицини мають широкі перспективи працевлаштування. Після завершення програми випускник повинен буде продовжувати кар'єру в наступному державному та приватному секторах:

Ветеринарні:

Ветеринарні клініки та лабораторії: профілактика, діагностика та лікування захворювань тварин (амбулаторних та стаціонарних);

Тваринницькі та птахоферми, бджільництво та рибництво: профілактика, діагностика та лікування захворювань;

Фармацевтичні підприємства, ветеринарні аптеки: виробництво, випробування, контроль, зберігання та доставка.

Зоопарки, зоопарки, віварій, акваріуми, тар’єри, іподроми, притулки для тварин: консультування споживачів, нагляд за тваринами, діагностика, лікування та профілактика захворювань тварин;

Косметика: догляд за тваринами та косметичні заходи;

Бійні: попередні до забою та після забою

експертиза, перевірка системи оцінки ризиків та критичних контрольних точок (HACCP) та інші;

Відповідні державні органи: розробити та впровадити механізми ветеринарного нагляду всередині та за межами країни для забезпечення здоров’я та добробуту тварин.

Навчальні та науково-дослідні установи з ветеринарним спрямуванням:

Науково-дослідні установи: наукова діяльність;

Навчальні заклади: педагогічна діяльність.

Експериментальна медицина:

Лабораторії, центри та інститути медичних досліджень: робота над різними напрямками експериментальної медицини.

Тваринництво:

Тваринницькі та птахоферми, бджільницькі та рибні господарства, послуги кінології: розведення тварин, розмноження, годівля, добробут тварин тощо.

Безпека харчових продуктів:

Бійні, заводи з переробки м'яса та м'ясної їжі, переробні підприємства з риби та рибної їжі тощо.

Навколишнє середовище:

Території: Моніторинг видів тварин, моніторинг та попередження епідеміологічних / епізоотичних ситуацій.

Результати навчання:

Після завершення інтегрованої магістерської програми випускники зможуть:

ефективно спілкуватися з пацієнтами, власниками пацієнтів та колегами;

проводити практичні процедури та маніпуляції;

поставити діагноз;

допомога у виникненні / невідкладних стаціонарних умовах;

призначати фармацевтичні препарати та давати рецепт;

скласти обґрунтований план лікування хвороби;

скласти обґрунтований план профілактичних заходів;

використання ветеринарного законодавства та етичних принципів;

визначити безпліддя тварин та організувати штучне запліднення (або запліднення);

визначати безпеку продукції на основі тваринного походження;

скласти збалансований раціон кормів для тварин;

використовувати принципи біомедичних наук та проводити наукові дослідження.